Що таке статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю

Статутний капітал – це сума в гривнях, яку засновники зазначають під час реєстрації юрособи як мінімальну вартість активів компанії. Поповнити статутний капітал можна грошима, майном чи правами під час реєстрації компанії або в певний проміжок часу після.

Ми розглянемо питання статутного капіталу для ТОВ як найпопулярнішої форми підприємництва. Для приватних підприємств та акціонерних товариств відповіді можуть бути іншими.

Якщо вас цікавить базова інформація про статутний капітал, читайте статтю до розділу «Маніпуляція: про що говорить статутний капітал».

Без зазначення статутного капіталу неможливо зареєструвати юрособу. Він впливає на репутацію компанії, гарантії контрагентам та розподілення прибутку між учасниками ТОВ.

Репутація

Компанії звертають увагу на статутний капітал бізнес-партнера перед підписанням угоди. Бажано, щоб його розмір відповідав масштабам угоди. Дивно, якщо на стомільйонний контракт претендує компанія зі статутним капіталом 2 500 грн.

Крім справляння враження на партнерів статутний капітал може допомогти в тендерах та погодженні кредитів. Але лінійна логіка «що більше статутний капітал – то краще репутація» не працює. Є нюанси, про які поговоримо далі.

Гарантії

Теоретично статутний капітал показує, якою сумою будуть гарантовано задоволені кредитори в разі чого.

Як виконується гарантійна функція на практиці – питання складне. Щоб дійсно мати можливість розрахуватися з кредиторами на суму статутного капіталу тут і зараз, компанія має підтримувати чисті активи вище розміру статутного капіталу.

Чисті активи = вартість усіх активів мінус борги компанії.

Розподілення

Статутний капітал показує, хто із засновників якою часткою бізнесу володіє і яку частку прибутку отримує.

Компанію «БАСК» зі статутним капіталом 20 тис. грн заснували Андрій, Сергій та Марина. Андрій вніс 50% статутного капіталу, а Сергій та Марина по 25%. У першому кварталі компанія отримала чистий прибуток 80 тис. грн, і засновники вирішили розподілити її між собою. Андрій отримає 40 тис. грн, а Сергій та Марина – по 20 тис.

Буває номінальна та дійсна вартість часток. Наприклад, Марина номінально володіє 5 000 грн – 25% компанії. А от дійсна вартість розраховується від вартості чистих активів, і цілком можливо, коли номінально володіючи 5 000 грн, Марина продає свою частку компанії за 1 млн грн.

До речі, якщо в учасника ТОВ менше ніж 50% у статутному капіталі, то він може в будь-який час вийти з товариства без згоди інших учасників. Звісно, якщо іншу процедуру не прописано в статуті.

Поповнити статутний капітал можна грошима, майном, цінними паперами, майновими та інтелектуальними правами. Можна комбінувати: наприклад, засновник може 50% внести готівкою, 25% – нерухомим майном, 25% – державними облігаціями.

Внести гроші простіше за все. Можна безготівково на поточний рахунок у банку. Можна готівкою в касу підприємства з отриманням прибуткового ордеру, який обов’язково треба зберегти як доказ у суді в разі непорозумінь з іншими учасниками товариства.

Щоб внести майно, потрібно його оцінити. В бізнесі здорової людини замовляють незалежну оцінку. В бізнесі курця – грошову оцінку затверджують учасники ТОВ на загальних зборах. Інтелектуальних прав це також стосується.

Звісно, вище був жарт. Обидва варіанти законні, проте це ще один сигнал до того, що статутний капітал не можна брати до уваги тільки на підставі розміру. Для певних видів діяльності незалежна оцінка обов’язкова. Наприклад, фінансовий напрямок.

Про внесення частки статутного капіталу майном або правами потрібно прописати в протоколі та корпоративному договорі на створення юрособи. Власне майно учасника ставиться на баланс підприємства. Під час внесення майна складається акт прийняття-передання, який також потрібно зберігати на випадок судових справ або продажу своєї частки в компанії.

Для ТОВ у законодавстві немає обмеження в розмірі статутного капіталу. Хочете – буде 1 гривня, хочете – 1 мільярд. Виключення є для певних напрямків бізнесу на зразок фінансів, страхування тощо, але такі компанії вибирають іншу форму підприємництва.

Строк внесення коштів до статутного капіталу законодавство визначає, але з важливим застереженням.

Кожен учасник товариства повинен повністю зробити свій внесок протягом шести місяців із дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Здається, все просто: в статуті можна прописати будь-який кінцевий строк внесення коштів до статутного капіталу, але не пізніше 6 місяців із дати реєстрації. Але ні! Засновники можуть прописати будь-який строк: і рік, і три, і п’ять.

Якщо засновник не вніс свою частку вчасно, товариство направляє йому повідомлення і дає до 30 днів, після чого учасника може бути виключено зі складу, а його частку розподілено між іншими або буде ухвалено рішення про зменшення статутного капіталу.

Статутний капітал – умовна величина. Закріпимо: сам по собі розмір статутного капіталу не означає нічого, і не може виконувати функції з першого розділу статті.

Давайте на прикладі. До вас прийшов новий контрагент, якого потрібно перевірити. Один із параметрів – статутний капітал. Припустимо, його розмір 2 млн грн. На папері – чудово, а на практиці?

Маніпуляція зі строком

Можливо, в статуті прописано, що внести свої частки засновники повинні протягом 4 років. Поки заявлені гроші не внесено, розмір статутного капіталу – фактично число зі стелі.

Компанія може вийти на ринок із великим статутним капіталом, прописати в статуті довгий строк внесення, а ближче до нього зменшити статутний капітал до 1 грн.

Маніпуляція з майном

Отже, статутний капітал контрагента 2 млн грн. Потрібно з’ясувати, яка частка в цих коштах майна чи інтелектуальних прав. І найголовніше – хто оцінював грошову вартість. Засновники? Тоді вони могли зазначити будь-яку суму.

Штучно збільшують статутний капітал для того, щоб сплатити менше податків у разі продажу компанії або її частки. Що більше статутний капітал, то менше інвестиційний прибуток, від якого сплачуються податки.

Маніпуляція з використанням

Компанія користується коштами та майном у складі статутного капіталу. Відповідно важливий не просто розмір статутного капіталу, а його співвідношення до розміру чистих активів. Такий показник дійсно може показати міцність бізнесу контрагента.

Статутний капітал назначають засновники під час реєстрації юрособи. Щоб використовувати статутний капітал під час перевірки контрагента, потрібно зіставляти безпосередньо розмір із такими критеріями:

• чи внесено кошти;
• що входить до складу (гроші, майно, права);
• хто здійснював грошову оцінку;
• яка різниця порівняно з чистими активами.

І цікавинка наостанок. Сервіс «Опендатабот» надає приклад як у приватного підприємства «Валерій Іванов» статутний капітал був 170 мільярдів гривень.

Як то кажуть – замість тисячі слів 😀