Валюта в бізнесі: головні правила та обмеження

Валютний ринок – складна річ: валютний контроль кількох рівнів, десятки постанов НБУ, купа термінів на кшталт «своп» та «форвард». Більшість статей про валюту настільки суворі, що в підприємця залишається одне бажання – мати бізнес тільки в Україні 😀

Ми спробуємо показати правила роботи з валютою по-простому. Якщо ви плануєте виходити на міжнародні ринки, ця стаття для вас.

Трохи контексту, щоб краще розуміти, звідки виросли певні правила й обмеження, та чого очікувати далі.

У 2019 році НБУ запровадив дорожню карту щодо скасування валютних обмежень. З’явився термін «валютна лібералізація».

З 24 лютого 2022 року валютна лібералізація зупиняється, тому що було важливо захистити країну від непродуктивного відпливу капіталу.

Непродуктивний відплив капіталу – це переміщення за кордон активів, які мають для держави цінність у період дефіциту інвестицій або з яких не було сплачено податки.

У 2023 році термін «валютна лібералізація» повертається, тому що НБУ починає знімати обмеження 2022 року. Можна сподіватися, що рано чи пізно відбудеться повернення до дорожньої карти.

Це було трохи історії. Переходимо до правил та обмежень.

Якщо в банку є документи на валютну виручку (контракт, інвойс), то вона зараховується в день надходження.

Якщо документів немає, то банк запитує їх у клієнта, але все одно зараховує валюту не пізніше наступного робочого дня. Кошти на рахунку – ви можете їх обміняти, переказати на інший поточний рахунок у межах України, покласти на депозит або перерахувати за імпортним договором.

Відмінність ситуацій у тому, що в першому випадку банк може завершити валютний нагляд, а в другому – ні, якщо сума перевищує 400 тис. грн в еквіваленті.

Незавершений валютний нагляд означає, що операція потрапляє в щомісячний звіт НБУ. НБУ звітує далі по ланцюгу і пішло-поїхало. Як наслідок – позапланова податкова перевірка.

«Тобто банк зобов’язаний у будь-якому випадку зарахувати валютну виручку на рахунок?»

Так, але тільки, якщо зазначено правильні реквізити та призначення платежу. Якщо все правильно, банк зараховує навіть без документів. Якщо є помилки, банк надсилає уточнювальний запит банку відправника. Попросіть контрагента поквапити його банк із відповіддю. Якщо протягом 30 днів відповідь на запит не надійде, кошти буде повернуто.

У призначенні платежу має бути вся інформація про гроші: за який товар/послугу, номер і дата договору.

У правилі зарахування валюти є два виключення: за сумою та для ФОП.

Виключення за сумою

Якщо на рахунок надходить до 400 тис. грн в еквіваленті, то підтверджувальні документи не потрібні, все здійснюється в межах контракту, оферти та інших документів, які клієнт надав заздалегідь. Банк, звісно, може запитати додаткові документи про операцію, коли має підозру щодо недобросовісної діяльності.

Виключення для ФОП

Підприємець один раз надає один документ, на підставі якого зараховуються всі подальші надходження на рахунок. Принаймні так дозволяє робити ПриватБанк. Надається один із трьох документів:

1. Фрилансер? Лист для зарахування платежів за послуги.
2. Працюєте на підставі публічного договору-оферти? Лист про договір-оферту.
3. Працюєте за інвойсами? Лист для зарахування платежів за послуги.

Усі шаблони є в «Приват24 для бізнесу», розділ «ЗЕД – Валютні операції».

Під час купівлі валюти є дві головні умови:

1. Валюту можна купити тільки під угоду. Компанія надає до банку контракт, інвойс тощо, щоб купити валюту на цілі та операції, які зазначено в п. 12 Постанови НБУ № 18.
2. Якщо на валютних рахунках (зокрема депозитних) у компанії є кошти, яких достатньо для здійснення платежу, компанія не може купити валюту – потрібно здійснювати платіж із наявних коштів. Якщо їх не вистачає, то валюта докуповується до потрібної суми. Компанія надає до банку лист про залишки на її валютних рахунках в усіх банках України.

Начебто просто, але валютний ринок без нюансів – не ринок.

Хоровод навколо 400 тисяч

Щойно ви прочитали, що із залишками на рахунках не можна купити валюту, і ось виключення.

Якщо на залишках менше ніж 400 тис. грн в еквіваленті, то докупити валюту можна.

Якщо на залишках більше ніж 400 тис. в еквіваленті, то купити валюту іноді також можна.

«Як банк перевіряє на підставі листа про залишок на рахунках інформацію про рахунки в інших банках?»

Перевіряти достовірність – обов’язок НБУ та податкової. Надавати правдиву інформацію – обов’язок клієнта. Банк виступає посередником. Лист про залишок на рахунках клієнт засвідчує підписом і печаткою.

Надсилати валюту за призначенням потрібно впродовж двох робочих днів із дати її купівлі. Якщо валюту придбано в п’ятницю, то максимум у вівторок потрібно здійснити платіж. Якщо компанія не надсилає валюту протягом двох днів, то кошти автоматично обмінюються на гривню та зараховуються на рахунок, з якого було куплено валюту.

Також валюту повернуть на рахунок у гривні, якщо компанія платіж здійснила, але в ньому були помилки в реквізитах чи призначенні, які не було виправлено протягом двох днів.

Якщо купуєте валюту частинами, то два робочих дні рахується з дати першої операції.

Платіж може повернути банк-кореспондент або банк отримувача через помилки в реквізитах або призначенні. Зарахування такого платежу у валюті можливо тільки у двох випадках:

1. Підприємець надсилав не куплену, а власну валюту. Наприклад, на рахунок зайшла виручка за експортні операції згідно з контрактом. Компанія на цю валюту створила платіж, який через помилки було повернуто банком отримувача. Буде зараховано валюту.
2. Якщо підприємець купив валюту, здійснив платіж, його повертають у межах двох робочих днів із дати купівлі. Тобто якщо ви купили валюту й надіслали платіж у п’ятницю, а він повертається в понеділок або вівторок, то гроші зараховуються на валютний рахунок. Ще можна встигнути до кінця вівторка виправити помилки й надіслати гроші, інакше в середу валюту буде обміняно на гривню.

На практиці платіж повертають пізніше ніж через два робочих дні з дати купівлі валюти, і банк не має права зараховувати валюту. Відбувається конвертація й зарахування гривні.

Зрозуміло, що це не подобається бізнесу, тому що втрачаються кошти на курсах, але така ціна помилки.

Багато чого можна розказати про курси, але під час воєнного стану в Україні це не має сенсу. Зараз ситуація проста, як вибір Нео в Морфеуса, тільки таблетки одного кольору.

Майже всі валютно-обмінні операції здійснюються за встановленим курсом банку, з яким ви працюєте. «Майже», тому що є виключення для юросіб – клієнтів «Торгової платформи». Там курси змінюються щохвилини відповідно до ситуації на ринку, тому можна що називається «ловити» вигідніший курс. А можна зазначити бажаний курс, щоб система автоматично здійснила операцію, якщо такий курс відбудеться.

Сторінка «Торгової платформи» (операційний час до 16:00).

Для ФОП діє комерційний курс банку, проте для підприємців у ПриватБанку є інша перевага – продаж валюти цілодобово.

Клієнт може обслуговуватися за імпортним контрактом тільки в одному банку. Щоб передати контракт в інший банк, клієнт звертається в банк, в якому хоче обслуговуватися, там роблять письмове звернення, яке надсилається поштою НБУ в інший банк. Передавання контракту між банками може зайняти до 5 днів.

• Надходження у валюті зараховуються день у день, якщо в банку є контракт, і наступного робочого дня, якщо контракту немає.
• Купувати валюту можна тільки під зобов’язання: контракт, інвойс тощо.
• Куплену валюту потрібно надіслати протягом двох робочих днів.
• У разі повернення платежу з-за кордону на рахунок зараховується гривня. Виключення: було надіслано власну валюту або платіж повернено впродовж двох днів після купівлі валюти.
• Валютно-обмінні операції здійснюються за курсом банку. Вибирати курс самостійно можуть юрособи тільки в «Торговій платформі».
• Один імпортний ЗЕД-контракт обслуговується тільки в одному банку.

Зовнішньоекономічна діяльність у ПриватБанку