Чому банк може відмовити в підключенні інтернет-еквайрингу

Будь-яка відмова від банку сприймається дивно. Відмова бізнес-клієнтам сприймається дивно вдвічі.
- Навіщо банк сам собі відмовляє у прибутку?
- Чому не кажуть про причину відмови (не завжди, але часто)?
Ваші менеджери дійсно можуть не знати причини, вони просто мають висновок служби безпеки банку. Зрозуміло одне: є порушення із сайтом, продуктом, бізнесом, керівниками. Про них і поговоримо.
Стаття написана експертами ПриватБанку в рамках нової освітньої платформи для підприємців PrivatBank Business Platform.
Чому перевірки банку такі суворі
У разі проблем із вашим бізнесом винним буде саме банк: він отримає штраф від НБУ або від платіжних систем. Штраф може сягати як кілька десятків тисяч доларів, так і кілька сотень (наприклад, якщо клієнт інтернет-еквайрингу поширює порнографічні матеріали).
Банк платити не хоче, тому ретельно перевіряє, чи відповідає бізнес правилам платіжних систем (Visa, Mastercard).
Чого бояться платіжні системи
Вони вважають, що будь-яке шахрайство чи порушення законів, де фігурують операції з їхніми картками, погіршують репутацію. І за це вони готові йти на найсуворіші кроки.
Програма Mastercard BRAM обмежує приймання певних транзакцій і продавців, які можуть становити високий ризик для системи Mastercard, зокрема репутаційний.
Репутаційний ризик виникає, коли поведінка, товари або послуги компанії можуть викликати негативне сприйняття з боку громадськості і завдати шкоди репутації Mastercard.
Юридична інформація
Банк не може підключити до інтернет-еквайрингу сайт, який не дає чіткого розуміння, хто саме продає товар. Ви маєте зазначити, зокрема з візуальним підтвердженням:
- Повну юридичну назву компанії або ФОП.
- Код ЄДРПОУ або ІПН.
- Фізичну або юридичну адресу.
- Контакти для зв’язку (телефон, e-mail).
- Опис товарів чи послуг.
Ба більше, банк може перевірити, чи працює зазначений телефон та чи відповідають на листи електронної пошти.
Наявність на сайті всього переліченого – ознака, що бізнес прозорий та відкритий.
Чому це важливо
Без юридичної інформації споживач не знає, з ким має справу. Такі сайти платіжні системи сприймають як спробу обготівковування або фішингову схему.
❌ Сайт продає освітні курси, але ніде не зазначено, хто є продавцем. Є лише форма для оплати та контакт Gmail. Відсутній будь-який юридичний слід.
✅ Зробіть сторінку «Про нас» або «Правова інформація». Це буде сигналом, що ви легальний та прозорий бізнес.
Документи та політики
Навіть якщо сайт має якісний дизайн і пропонує дозволені товари, банк може відмовити в інтернет-еквайрингу, якщо відсутні документи, що регулюють відносини з покупцем. Це називається «недостатній рівень прозорості взаємодії з клієнтом».
Які політики повинні бути на сайті
1. Публічна оферта або договір-оферта. Документ, який встановлює умови співпраці з клієнтом: що, коли, як саме купується, як захищені права покупця.
- Для інтернет-магазину: умови купівлі, доставки, повернення.
- Для сервісів підписки: графік списання коштів, спосіб скасування.
- Для освітніх платформ: коли починається курс, що вважається «наданою послугою» тощо.
2. Політика повернення коштів. Документ потрібен для всіх типів бізнесу, навіть якщо повернення товару або послуги не передбачено. У такому разі потрібно прямо написати, що послуга є невідворотною і повернення не здійснюється.
Торговці зобов’язані чітко зазначати політику повернення, обміну або скасування послуги на своєму сайті чи в мобільному застосунку до моменту оплати.
3. Політика конфіденційності. Документ регламентує, як збираються, зберігаються та використовуються персональні дані покупців.
❌ Сайт із продажу подарункових сертифікатів на SPA-процедури не має політики повернення коштів. При цьому сертифікати мають строк дії. Банк бачить у цьому ризик скарг від клієнтів, якщо сертифікат втратить чинність до його використання – і відмовляє у підключенні.
✅ Навіть якщо ви лише тестуєте ринок і не хочете наймати юриста – краще зробити хоча б базові версії документів.
Контент та структура
Одна з причин відмови в підключенні інтернет-еквайрингу – некоректна або неповна структура сайту. Тобто на вашому сайті важко зрозуміти, як саме працює сервіс, за що беруться гроші та що отримає клієнт.
Типові помилки
Немає опису товарів чи послуг. Є лише загальні фрази, як-от «найкращий сервіс», без конкретики: що саме продається, які характеристики, як клієнт отримає результат.
❌ На сайті з онлайн-курсами є лише банер «Стань маркетологом за 4 тижні», але немає програми курсу, строків, формату занять, умов повернення.
Немає структури оплати. Незрозуміло, за що саме платять, яким чином списуються кошти, які додаткові витрати можливі (доставка, комісія тощо).
❌ Клієнт вводить дані картки й одразу оплачує 800 грн, не розуміючи, що це щомісячна підписка.
Відсутня логіка «кошик → оформлення → підтвердження». Покупець не бачить чіткого маршруту: що він додає до кошика, коли і як підтверджує замовлення, яку інформацію вводить і на якому етапі йде списання коштів.
❌ Сайт продає квитки, але немає окремого етапу підтвердження перед оплатою.
Торговець зобов’язаний надати власнику картки чітку та достовірну інформацію про товар або послугу, включно з умовами, до моменту авторизації транзакції.
Технічні вимоги до сайту
Технічні вимоги платіжних систем напряму пов’язані з безпекою платежів і захистом прав користувачів.
Сайт має бути захищеним, інтегрованим із платіжною сторінкою, працювати без технічних помилок.
HTTPS – захищене з’єднання
Платіжні системи вимагають, щоб усі сторінки, де вводяться персональні чи платіжні дані, мали захищене з’єднання (вебадреса починається з https, а не з http).
Сайти, які приймають онлайн-платежі, повинні використовувати SSL-шифрування з чинними сертифікатами.
Інтеграція з платіжною сторінкою
Сайт має бути інтегрований із платіжним шлюзом або принаймні мати можливість зробити таку інтеграцію. У разі редиректу на сторонню платіжну сторінку користувач має чітко бачити, що йде переадресація.
❌ На сайті після оформлення замовлення користувач залишається на тому ж домені, але з’являється форма введення даних. Ось що про це зазначено в правилах одного українського банку:
«Торговець зобовʼязаний НЕ вимагати введення реквізитів платіжних карток (номер картки, строк дії, CVV2/CVС2-кодів) на своєму сайті. Введення реквізитів платіжних карток здійснюється на захищеному сервері банку і виключно особисто користувачем платіжного засобу»
Відсутність технічних збоїв і заглушок
Банк тестує сайт. Якщо під час перевірки деякі сторінки не працюють, посилання «биті» або сайт у розробці – відмову майже гарантовано.
❌ Клієнт подав заявку, сайт відкривається, але під час спроби перейти до оформлення замовлення зʼявляється повідомлення: «Work in progress». Для банку це означає, що сайт не готовий до роботи з клієнтами.
✅ Перед поданням заявки пройдіться всіма етапами замовлення як клієнт. Якщо щось не працює – краще виправити до перевірки банком.
Асортимент і моделі роботи
Банк аналізує не тільки сам сайт, але й те, які саме товари чи послуги ви пропонуєте, як працює бізнес, які моделі оплати використовуються.
Що заборонено продавати
Є прямі заборони на певні види продукції та послуги згідно з правилами платіжних систем Mastercard/Visa, а також згідно з українським законодавством.
- Наркотики та прекурсори.
- Зброя, вибухівка.
- Еротичні послуги.
- Азартні ігри без ліцензії.
- Піратський контент.
- Контрафакт.
- Інвестпроєкти без ліцензії.
- Криптовалютні обмінники, які не мають дозвільної документації.
🚨 Свіжий приклад: платіжна система оштрафувала банк на 25 000 доларів за те, що клієнт банку з інтернет-еквайрингу продає футболки та інший одяг із принтами картин відомих художників. Причина: порушення авторських прав.
Бізнес ризикової категорії
Окремо під час підключення інтернет-еквайрингу банк оцінює рівень ризику бізнесу. Якщо ризики високі, банк може відмовити, навіть якщо з сайтом усе гаразд.
Що таке ризикові категорії
Платіжні системи мають списки так званих High-risk MCC. Це категорії бізнесу, в яких найбільша кількість скарг, шахрайських операцій, повернень коштів (чарджбеків) тощо.
- Інфопродукти.
- БАДи, засоби для схуднення.
- Крипто- та псевдоінвестпроєкти.
- Товари на замовлення з тривалою доставкою.
- Цифрові продукти без чіткого опису.
Це не заборонено, але означає пильнішу перевірку з боку банку.
Еквайри мають оцінити бізнес-модель торговця та рівень ризику для Mastercard. Торговці у високоризикових секторах можуть проходити додаткові перевірки або бути відхилені.
Кількість повернень (чарджбеки)
Велика кількість чарджбеків – одна з найбільших загроз для банку. Якщо клієнти часто оскаржують платежі (наприклад, «не отримав товар», «замовлення не відповідало опису» тощо) – банк несе фінансову та репутаційну відповідальність.
Допустимий рівень повернень – до 1%. Якщо бізнес у категорії ризику – ліміт ще нижчий.
❌ Бізнес продавав онлайн-курси зі схуднення. У перші два місяці 5% клієнтів подали запити на повернення. Платіжна система ввела санкції до банку-еквайра, тому банк відключив інтернет-еквайринг клієнту.
✅ Якщо ваш бізнес умовно ризиковий, переконайтеся, що дотримано всіх вимог:
- опис товару/послуги чіткий;
- умови повернення зрозумілі;
- підтримка клієнтів працює оперативно;
- підписки або повторні платежі погоджуються окремо.
Ризик-профіль власника бізнесу
Банк оцінює й особу власника бізнесу. Перевіряють:
- Чи пов’язаний бенефіціар із ризиковими юрисдикціями (офшорні чи підсанкційні країни).
- Чи були проблеми із законом, зокрема у фінансовій сфері (судимості, розслідування, потрапляння до санкційних списків).
- Чи є попередній негативний досвід співпраці з банками або платіжними системами.
- Чи фігурує у внутрішніх списках підвищеного ризику банку.
Еквайр повинен оцінити ризиковий профіль торговця та його бенефіціара, щоб визначити, чи не створюють вони неприйнятний бренд- або регуляторний ризик.
Запам’ятаймо
Банкам невигідно відмовляти клієнтам у послузі інтернет-еквайрингу. Відсоток відмов дійсно дуже низький, і коли можна – банк завжди допоможе.
Сувора перевірка пов’язана з тим, що в разі проблем із торговцем штрафують банк.
Щоб підвищити шанси на підключення послуги, скористайтеся контрольним списком:
1. Юридична інформація
- Зазначено повне найменування юридичної особи або ФОП.
- Є ЄДРПОУ/ІПН або інші ідентифікаційні дані компанії.
- Присутня юридична адреса компанії.
- Зазначено контактний номер телефону.
- Є електронна пошта для зв’язку.
2. Документи та політики
- На сайті є публічна оферта або договір (PDF або вебсторінка).
- Є політика конфіденційності.
- Зазначено умови повернення, скасування та/або обміну.
- Зазначено умови доставки (якщо фізичний товар).
- Прописано правила користування сайтом.
3. Контент і структура
- Товари/послуги описано зрозуміло та достовірно.
- Зазначено ціну, валюту, порядок оплати.
- Є кошик покупця (для інтернет-магазину).
- Сайт має структуровану навігацію (меню, сторінки, посилання).
4. Технічна відповідність
- Сайт працює за HTTPS (SSL-сертифікат).
- Усі сторінки відкриваються без помилок.
- Адаптивність для мобільних пристроїв.
- Немає шкідливого або фішингового контенту.
- Немає заборонених категорій товарів (тютюн, репліки брендів, онлайн-казино тощо).
5. Додатково бажано
- Зазначено час опрацювання замовлення / надання послуги.
- Додано розділ FAQ або інструкцію з користування сервісом.

