Ліквідність vs Платоспроможність. У чому різниця та на що дивляться партнери, інвестори, банкіри

Ліквідність і платоспроможність вживають як синоніми навіть на державному рівні. Так можна, але відмінності є, хоча обидва показники – про здатність бізнесу платити за зобов’язаннями.

Платоспроможність (ліквідність) – один із основних якісних показників діяльності підприємства.
Наказ № 14 Міністерства економіки України.

Платоспроможною називають компанію, яка без затримок може розрахуватися за своїми зобов’язаннями: погасити платіж за кредитом, виплатити зп, оплатити товари та послуги. Для цього в компанії повинно вистачати високоліквідних активів.

Ліквідною називають компанію, у якої активів більше, ніж боргів. Тому ліквідність – це як швидко компанія може перетворити активи в гроші без істотних втрат у ринковій вартості.

Найліквідніша річ – гроші. Найнеліквідніші активи – товари нерегулярного попиту, будівлі, складне обладнання. Продати швидко їх можливо, але вони катастрофічно втратять у ціні.

Якість активів на балансі критично важлива. Активів може бути більше, ніж боргів, але якщо більшість із них низьколіквідні, то в разі незапланованих боргів компанія може стати неплатоспроможною.

Умовно: платоспроможність – про розумне планування бюджету, ліквідність – про розумно підтримуваний баланс підприємства.

Активи – це гроші, товари, дебіторка, цінні папери, сировина, нерухомість, автомобільний парк тощо.

Існує 4 типи активів.

Високоліквідні. Максимально швидко перетворюються в гроші: кошти на рахунках, валюта, депозити з правом дострокового розірвання, деякі цінні папери.

Середньоліквідні. Перетворюються в гроші не так легко та швидко, як високоліквідні, але достатньо швидко – до 1 місяця. Короткострокова дебіторка, сировина та товарні запаси.

Повільноліквідні. Швидко в гроші не перетворити, але все ж таки це гроші. Річні депозити без права дострокового розірвання, борги зі строком повернення від 3 місяців тощо.

Важколіквідні. Необоротні активи: нерухомість, складне обладнання, інвестиції.

Щоб бути ліквідною, компанії потрібно знижувати дебіторку та підвищувати якість активів. «Підвищувати якість» – це схилятися до домінування на балансі більш ліквідних активів: залишків на рахунках, сировини, швидкореалізованих товарних запасів, резервного фонду, який створюється після виплати дивідендів із чистого прибутку.

Не явно, але відчутно на ліквідність впливають організаційна структура компанії, якість операційних процесів та репутація. Відповідно покращувати ліквідність – покращувати бізнес-процеси, відгуки клієнтів, публікації у ЗМІ тощо.

Ліквідність оцінюють всі учасники: власне бізнес, контрагенти, акціонери, потенційні покупці, банкіри.

Бізнес використовує розрахунок ліквідності як експрес-аналіз. Можна зрозуміти стан компанії, найближчі перспективи та ухвалити певні рішення – наприклад, що треба зменшити відстрочку платежу або що зараз не найкращий час для другого кредиту в банку. Навіть якщо пощастить і його дадуть, існують ризики неповернення.

Контрагенти оцінюють ліквідність, щоб з’ясувати, чи можна з компанією працювати та на яких умовах. Якщо ліквідність низька, то можуть не підписати угоду або поставити жорсткі умови – жодних передоплат. І навпаки: якщо ліквідність висока, то можна відстрочку платежів збільшити або без передоплати працювати.

Учасники ринку можуть по-різному оцінювати показник ліквідності. Наприклад, для банків чим вища ліквідність компанії, тим краще. А для самої компанії надвисока ліквідність означає неефективну структуру балансу – накопичено занадто багато активів. На бізнес вони не працюють, а тільки їдять гроші на своє утримання.

У показників ліквідності є вилка. Якщо компанія в неї не потрапляє – у бізнесі проблеми. Під час розрахунків потрібно дотримуватися двох правил:

1. Дивитися на конкурентів та ринок в цілому. На показник ліквідності впливають сезонність, сфера діяльності, правила роботи з контрагентами тощо. Може бути, що оптимальний показник дорівнює 2, але для певної ніші і 1,5 за щастя буде.
2. Розраховувати ліквідність краще на початок та кінець року, щоб дослідити динаміку.

Існує кілька показників, з яких базовий – коефіцієнт загальної або поточної ліквідності. Якщо у звітах ви побачите «Ліквідність компанії дорівнює 2, що є нормою», то, найімовірніше, мається на увазі саме поточна ліквідність. Також її називають коефіцієнтом покриття.

Поточна ліквідність

Поточна ліквідність показує, чи здатна компанія погасити всі борги без продажу майна – тільки за рахунок оборотних активів. 

Поточна ліквідність = Оборотні активи / Поточні зобов’язання

Щоб порахувати, потрібен баланс, в якому вже все розкладено на групи. Візьмемо реальний баланс запорізького комунального ремонтно-будівельного підприємства на 31 грудня.

Показник значно вищий за нормальне значення, хоча в кінці року ситуація покращилася. Як ми казали, надвисокий показник ліквідності – не дуже добре, тому що накопичено занадто багато активів.

Для повного розуміння потрібно дослідити ринок. Можливо, для комунальних ремонтно-будівельних підприємств це нормальна ситуація.

Навіщо потрібні інші показники, якщо є базовий коефіцієнт поточної ліквідності?

Ліквідність окремих видів активів може бути під питанням. Наприклад, частина дебіторської заборгованості може бути поганої якості й компанія не зможе погасити її протягом року, а в розрахунках вона бере участь. Запаси можуть мати низьку ліквідність, коли їх не можна продати за ринковою ціною.

Інші показники ліквідності аналізують, щоб отримати більш якісну картину щодо платоспроможності бізнесу.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Найбільш жорсткий показник. Відображає, яку кількість боргів компанія може погасити тільки грошима та короткостроковими фінансовими вливаннями.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = Грошові кошти та еквіваленти / Поточні зобов’язання

Порахуємо показник для ПриватБанку – відкриваємо баланс за 2023 рік.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності може швидко змінюватися, тому зазвичай його оцінюють разом з іншими показниками. На момент розрахунку в компанії не було грошей на рахунку, а наступного дня заплатили відразу троє постачальників – маємо кардинально іншу абсолютну ліквідність.

Коефіцієнт швидкої ліквідності

Показує здатність компанії покрити зобов’язання за рахунок найліквідніших активів. Цей показник відображає стресостійкість бізнесу. Чи впорається компанія з форс-мажором.

Коефіцієнт швидкої ліквідності = (Оборотні активи – Запаси – Витрати майбутніх періодів) / Поточні зобов’язання

Розрахуємо на прикладі компанії, яка продає канцтовари.

З таким показником компанія може закрити всі борги в будь-який момент. Навіть є трохи зайвих активів. Якщо показник нижчий від норми, потрібно нарощувати активи.

Ліквідність та платоспроможність взаємозалежні, але різні поняття.

• Ліквідність показує, як легко компанія може перетворити активи в гроші в короткостроковому періоді.
• Платоспроможність відображає здатність компанії сплачувати борги на довгій дистанції.

Існують декілька показників ліквідності. Базовий – поточна ліквідність, яку ще називають коефіцієнтом покриття.

У розрахунку беруть участь активи та пасиви підприємства. Активи розділяють на 4 типи ліквідності залежно від швидкості та простоти продажу. Також вони поділяються на дві групи: оборотні та необоротні.

Оборотні активи – це середньо- та високоліквідні активи, які може бути перетворено в гроші без втрати ринкової вартості протягом року. Протягом року – якщо інше не обумовлене операційним циклом.

Необоротні активи – нерухомість, патенти, довгострокова дебіторка, основні засоби тощо. Коротше, все те, що потребує складної та тривалої (понад рік) реалізації.

І важливий нюанс на останок

Щоб реально оцінити стан бізнесу, бажано в розрахунках використовувати ринкову вартість майна, а не балансову. Це не завжди враховують, але 5 автомобілів, вартість яких внесли в баланс 2 роки тому й не оновлювали, можуть значно викривити картину ліквідності.