Як перевірити контрагента, щоб податкова повірила

Ви уклали угоду, отримали від постачальника товар або послуги, все добре – спокійно працюєте. Раптом податкова приходить із перевіркою або ще гірше – донараховує податки.

Контрагент виявився компанією-оболонкою, і податкова вважає, що ви уклали угоду навмисно і є частиною схеми. Виправдання «Ми не знали, що це шахрайська компанія» не працює. Потрібно буде довести, що ви ретельно перевіряли постачальника та проявили належну обачність, а не співпрацювали тільки на папері заради податкової вигоди.

Податкова вигода – це знижена ставка або навіть звільнення від податку та інші вигоди матеріального характеру, як кажуть юристи. В законодавстві немає поняття «податкової вигоди», проте воно зустрічається в судових постановах.

Замість податкової вигоди в законодавстві закріплене поняття «податкового кредиту». Податковий кредит – сума, на яку платник податку на додану вартість та прибуток має право зменшити податкове зобов’язання.

Проблема в тому, що зовні компанія-контрагент може виглядати впевнено: відділ продажів, професійні презентації та чудові відгуки. А насправді там кредиторська заборгованість, як Еверест і процедура банкрутства за поворотом.

У великих компаній є юристи, які тільки тим і займаються, що перевіряють партнерів. Компанії поменше можуть перевірити контрагента за допомогою спеціальних сервісів або через державні ресурси.

У державних сервісах є платні опції, але базова інформація надається безкоштовно. Щоб розпочати роботу, потрібно зайти в систему за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

• Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
• Єдиний державний реєстр судових рішень
• Автоматизована система виконавчого провадження
• Податковий борг
• Реєстр платників єдиного податку та ПДВ

Юрособу можуть по-різному зазначати в базах та судових рішеннях, тому робіть запити окремо:

• за назвою підприємства чи ФОП;
• за назвою в лапках;
• за кодом ЄДРПОУ чи ІПН.

Дивимося борги, відкриті та закриті судові справи та провадження тощо. В єдиному реєстрі перевіряємо, чи є взагалі дані про реєстрацію контрагента. Бували випадки, коли компанія існувала тільки на папері.

Навіть якщо ви захочете заощадити час та скористаєтеся платним сервісом, залишається питання аналізу результатів. Наприклад, наявність кредитів у компанії – погано чи ні? І що саме про директора дивитися в статуті? Отже, перевіряємо 👇

Усі колись починали, але якщо компанію було зареєстровано напередодні угоди, це дещо підозріло. Не привід відмовлятися, звісно, але варто посилити уважність. Є ще поняття досвіду компанії: зареєстрована 5 років тому, а чи працювала весь цей час? Потрібно дивитися статистику сплати податків.

Гарна ознака, якщо контрагент погоджується надати установчі документи. Коли нічого приховувати, тоді й документи надають без питань. Візьміть приклад банків – скільки питань вони ставлять та скільки документів запитують у юрособи.

Подивіться статут. Зокрема рішення і протокол на призначення директора та його повноваження. Буває, що на переговорах директор компанії впевнено щось обіцяє, а потім виявляється, що в нього є обмеження, наприклад, за сумою угод. Він не має права просто підписати з вами договір – потрібен протокол із рішенням ради директорів.

Може бути, що за однією адресою зареєстровано багато підприємств та ФОП – понад 50. Такі адреси називають масовими, їх купують в Інтернеті. Робочий варіант, коли компанія працює виключно віртуально, а адреса потрібна тільки для реєстрації та листування.

Якщо ваш контрагент із таких – нібито все ок. Але традиційно вважається, що компанія з власним офісом більш безпечна.

Якщо компанія в іншому місті, то перевірте адресу за допомогою старого доброго Google. Бувало, що компанія позиціонує себе доволі претензійно, а за адресою її реєстрації був розташований житловий будинок на 9 поверхів і поруч лавка «Ремонт взуття».

Виробничі потужності. Чи в змозі контрагент виконати зобов’язання? Наприклад, для вашого замовлення в постачальника повинні у дві зміни працювати 50 швейних машин. Вони є в наявності? Їх можна побачити?

Персонал. Для виконання ремонтних робіт потрібно 30 людей, а в контрагента в штаті 20. Підозріло. Ще 10 людей він найматиме через субпідряд? Добре, але це треба прописати в договорі й бажано з даними субпідрядника. Тоді з податковою буде повна любов і довіра.

Кількість штатних працівників – сам по собі непоганий критерій перевірки. Компанії-оболонки та шахраї навряд чи найматимуть багато людей. А коли в компанії з нібито багатомільйонними контрактами всього 5 працівників, а директор одночасно є бухгалтером – краще попрощатися.

Звісно, потрібно перевірити директора в судових та боргових реєстрах як фізособу. Але спочатку перевірте, чи зазначена ця людина директором в інших компаніях? Є поняття «номінальний директор». Якщо людина зазначена директором у понад п’яти не пов’язаних між собою компаній, висока ймовірність, що це директор тільки на папері.

Виняток: коли особа є директором у декількох компаніях одного холдингу або компаніях, які ринково пов’язані між собою: наприклад, виробник рибальських приманок, бренд вудилищ та котушок, бренд рибацького спорядження, мережа рибальських магазинів. Компанії різні, але директор один – нормально.

Наявність кредитів у контрагента – непогано. Тобто банк уже перевірив бізнес і вважає його надійним. Якщо відкритих кредитів немає, то подивіться кредитну історію: позитивна чи ні, чи були прострочення, як часто, як давно.

Кредитна історія – не клеймо, у всіх бувають проблеми, тут питання саме в частоті, давності та динаміці.

Наявність дебіторської заборгованості на балансі – також гарний знак. Компанія працює і має відносини з іншими учасниками ринку.

Перевіряємо їхню кількість та збіг із нашим проєктом.

Кількість кодів. Підозріло, коли компанія займається буквально всім: від маркетингових досліджень і ремонтних робіт до гуртової торгівлі рибою та постачанням медичного обладнання.

Збіг із вашим проєктом. Дивно, якщо за КВЕД у компанії основна діяльність – роздрібна торгівля, а для вашої компанії вона пропонує розробити маркетингову стратегію. Законом це не заборонено, але все-таки компанії намагаються зазначати коди КВЕД діяльності, якою фактично займаються. Так легше податкові перевірки проходити.

Постачальник пропонує вам супервигідний товар, великі об’єми, багато нулів у контракті, а в самого статутний капітал 10 000 грн. Якщо раптом ним зацікавиться податкова чи органи, то й до вас з’являться питання щодо того, чому факт розбіжності масштабу угоди та статутного капіталу вас не насторожив.

Законодавство не регламентує мінімальний розмір статутного капіталу, хоча деяким видам бізнесу це не завадило б.

У всіх на слуху ліцензії в юридичній діяльності або торгівлі алкоголем, але таких бізнесів набагато більше. Краще перевірити, щоб потім не довелося відповідати податковій, чому мали справу з компанією без ліцензії, яка повинна бути.

Для прикладу:

• банківська діяльність;
• електроенергетика;
• освітня діяльність;
• алкоголь, тютюн;
• криптографічний захист інформації;
• будівництво об’єктів певних класів наслідків;
• лікарські засоби;
• вогнепальна зброя;
• вибухові матеріали;
• роботи протипожежного призначення;
• туроператорська діяльність.

І ще 10+ видів діяльності.

У принципі, можна працювати з компаніями, в яких є борги або запущено процес банкрутства, але навряд чи буде гарним рішенням заздалегідь сплачувати гроші або постачати товар. Ризики в тому, що, наприклад, якщо в компанії є податковий борг, то будь-які надходження насамперед підуть на погашення саме цього боргу.

А якщо компанія в стадії ліквідації через банкрутство, то кредитори стоять у черзі, як по хліб. І буває, що в черзі ще хтось є, а хліб закінчився. Таке життя.

Наявність у контрагента виконавчих проваджень означає, що суди вже відбулися, але контрагент борг не погасив, і розпочато примусове стягнення. Простіше кажучи, нічого доброго.

Звісно, компанія не зобов’язана мати сайт та давати рекламу, але контрольні органи дивитимуться на сегмент ринку. Якщо в конкурентів є сайти, а у вашого контрагента немає, це викликає щонайменше сумніви.

З цією логікою можна не погоджуватися та заперечити, що зробити сайт можна за дві хвилини майже безкоштовно і його відсутність нічого не показує… Ви маєте рацію, але все одно краще підготувати контраргументи для можливих питань від податкової.

Запитайте стандартний договір контрагента. Аналізуємо базові умови, за якими працює компанія. Насторожує все, що виходить за межі середніх умов на ринку.

Наприклад, усі конкуренти вимагають передоплату, а ваш контрагент готовий дати відстрочку. Можливо, в нього зараз справи не дуже, і вкрай потрібні нові клієнти. Може, але тоді краще ретельно перевірити інші параметри, про які йшлося в статті.

Порада

Перевірити контрагента можна самостійно, проходячи крок за кроком. Ви не побачите всю інформацію, але загальну картину зрозумієте. Перевірка займає багато часу, і якщо в компанії часто змінюються контрагенти, то в штат потрібен окремий юрист. У великих компаніях перевірками займаються цілі відділи.

Інший спосіб – скористатися платними сервісами. Які параметри дивитися та як оцінювати ви тепер знаєте.

Для кожного контрагента створіть окрему папку з результатами перевірки. Краще – якщо матеріали будуть мати доказову підставу: скрини, відео, листування, запити, засвідчені висновки тощо.

Прийде податкова, а у вас усе готово: устав і договір ми дивилися – ось підписаний протокол, коди КВЕД зіставляли… ну і так далі.

Не забувайте перевіряти директора та власників контрагента як фізосіб. Для керівників, юристів та HR у ПриватБанку є послуга «Перевірка фізичної особи».