Що таке факторинг: переваги, ризики, стан в Україні

Факторинг – це послуга, коли продавець отримує оплату за майбутнім платежем від посередника: банку або факторингової компанії. Відтепер покупець винен гроші не продавцю, а банку.

Іноді бізнес постачає товари та послуги з відстроченням платежу. Утворюється дебіторська заборгованість: грошей поки немає, але потрібно сплачувати зарплату та оренду, купувати матеріали, розраховуватися з контрагентами. Якщо боржників багато, є ризик касового розриву. Можна взяти кредит або скористатися факторингом.

Уточнимо

1. На початок 2025 року Закон «Про факторинг» тільки внесено на розгляд Верховної Ради (проєкт № 12306 від 11.12.2024). Наразі факторинг регулюється Законом «Про банки і банківську діяльність», Цивільним кодексом, Законом «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
   
   
2. Стаття продовжує матеріали: «Як закрити касовий розрив: усі варіанти» та «Керівнику: головне про дебіторську та кредиторську заборгованість».

Продавець постачає покупцю товар, в угоді між собою вони прописують умови відстрочення платежу. Продавець формує рахунок-фактуру, після чого банк за договором факторингу фактично викуповує цей рахунок.

Продавець отримує від фактора 70–90% суми, а решту за вирахуванням комісії – після сплати рахунка покупцем.

Факторинг вважається ризикованою послугою для фактора (раптом покупець не сплатить), тому більшість факторингових угод укладається, якщо строк відстрочки в угоді між продавцем та покупцем – до 6 місяців. Хоча деякі фактори на ринку України погоджуються працювати зі строками до 9 та навіть 12 місяців. 

В Україні факторинг сприймається як перевідступлення боргу: уклали угоду факторингу, отримали гроші та займаєтеся бізнесом – фактор із покупцем самостійно працюють.

На практиці факторинг – складна, широка послуга. У прикладі про меблеву фабрику «БАСК» є важливий нюанс: якщо мережа магазинів не сплатить рахунок-фактуру, у фабрики немає ресурсів і досвіду стягнення боргу. А у банків є. «БАСК» заощаджує на юридичному та бухгалтерському супроводженні боргу, а в разі негараздів – на його стягненні.

Банк не просто купує права на отримання боргу, а надає послуги:

• фінансування;
• контролю дебіторської заборгованості;
• перевірки та стягнення боргу;
• роботи зі страховими компаніями та державними органами.

Не завжди буває, що фактор напряму взаємодіє з покупцем, а продавець нібито ні до чого. Іноді фактор може витребувати борг з продавця. Це різні види факторингу: без регресу, з регресом, відкритий, закритий

Факторинг без регресу. Якщо покупець не сплатив рахунок-фактуру або сплатив частково, вирішувати проблему має фактор.

Факторинг без регресу коштуватиме продавцю дорожче від інших варіантів, але він і безпечніший. Його вибирають у разі великої суми контракту або якщо вперше працюють із покупцем та хочуть перестрахуватися.

Факторинг із регресом. Якщо покупець не сплатить борг, фактор має право вимагати гроші з продавця.

Факторинг із регресом має нижчу комісію та більш доречний, коли продавець добре знає покупця та впевнений у його платоспроможності.

Перед угодою факторингу банк перевіряє обидві сторони і, найімовірніше, відмовить, якщо продавець і покупець – пов’язані юридичні особи. Бажання укласти договір факторингу буде схожим на фінансове шахрайство, оскільки незрозуміло, навіщо пов’язаним юрособам посередник.

Відкритий факторинг. Покупця інформують щодо факторингу. Банк запитуватиме певні документи та інформацію в покупця. Гроші за товар покупець переказує фактору, а фактор – продавцю.

Закритий факторинг. Покупця не інформують про продаж заборгованості. Покупець веде звичайні ділові відносини з продавцем і сплачує рахунок-фактуру. Далі продавець переказує гроші фактору.

Найчастіше факторинг порівнюють із кредитом. Схожість є, але інструменти різні. Хоча б тому, що в разі кредиту бізнес користується коштами банку, а в разі факторингу – фактично власними, чесно заробленими.

Для фактора факторинг – більш ризикова за кредит угода. Від інших схожих послуг факторинг відрізняється також суто грошовою направленістю. А от цесія може застосовуватися, коли об’єктом виступають і гроші, і товар.

Окрім очевидних вигод, як-от зниження дебіторської заборгованості та підтримка грошового обігу, у бізнесі факторинг має недоліки та ризики.

Недоліки

• Факторинг – дорога послуга. Дорожча, ніж кредит.
• Угода можлива, якщо товар продано з відстрочкою платежу.

Ризики

У разі відкритого факторингу продавець втрачає зв’язок із покупцем, адже обслуговуванням боргу займається фактор. Не всім підприємцям таке подобається – є ризик псування ділових відносин.

Другий ризик – репутаційний. Покупець може вирішити, що залучення банку у взаємовідносини свідчить про проблеми в бізнесі продавця. Хоча причина може бути в тому, що продавець вже має кілька дебіторських заборгованостей і ще одна відстрочка платежу збільшує ризик касового розриву. З іншого боку, не хочеться втрачати покупця, який працює тільки з відстрочкою платежу. Факторинг поєднує ці сенси.

У нас факторингом вважають будь-який продаж боргу, зокрема простроченого.

Через це на ринку складається негативна репутація послуги, хоча в інших країнах факторинг може бути, тільки якщо всі учасники – юрособи. У цій статті ми говорили про торговий факторинг – де факто послугу для корпоративного бізнесу, яка надається, коли строк сплати платежу ще не настав.

У діловому світі України факторинг сприймають як альтернативу кредиту. До послуги звертаються, коли є певні проблеми в отриманні кредиту. У більш розвинених країнах факторинг – комплексна послуга, яка включає в себе фінансування, юридичне, бухгалтерське та інформаційне супроводження.

Найпоширеніша форма факторингу в Україні – без регресу.

Інші статті

Валюта в бізнесі: головні правила та обмеження

25 Жовтня 2024

Як користуватися бізнес-кредитом без наслідків

30 Серпня 2024

Що таке овердрафт

11 Вересня 2024