Кліринг не має нічого спільного з послугами прибирання (клінінг), хоч і походить від англійського clearing — «очищення».
Кліринг — це безготівкові розрахунки через залік взаємних зобов’язань. Учасниками можуть бути країни, банки, бізнес, фізичні особи.
Сергій заробляє 10 000 грн на місяць, викладаючи дизайн в академії інтернет-маркетингу. Він хоче пройти курс з HTML, який в академії коштує 15 000 грн. Як викладач Сергій має знижку 50% на всі курси, тому повинен сплатити 7500 грн. Щоб не робити кілька платежів, учасники домовилися між собою, і академія виплатила Сергію зарплату 2500 грн.
Це кліринг. Коли операцій сотні, як у ритейлі, наприклад, кліринг суттєво заощаджує час та гроші.
Як працює кліринг
Кліринг спрощує роботу з фінансами. Якби в прикладі вище курс з HTML коштував 20 000 грн, то руху грошей взагалі не було б — взаєморозрахунок був би нульовим.
Синонім клірингу — взаємозалік. Іноді операції називають компенсаційними, що цілком правильно за суттю: після розрахунків взаємних зобов’язань учасники компенсують грошові залишки. До речі, необов’язково грошові. У залік можуть іти гроші, товари, послуги.
Бартерні угоди — одна з форм клірингу. Дизайнер, який робить лендинг для магазину меблів, може прийняти в оплату шафу та комп’ютерний стіл. Типовий бартер, він же кліринг.
Стаття написана експертами ПриватБанку в рамках освітньої платформи для підприємців PrivatBank Business Platform
Механіка розрахунків
Кліринг буває централізований і нецентралізований.
Централізований — клірингові угоди здійснюються через посередника. Ним може бути банк, платіжна система (наприклад, Mastercard) або юрособа з відповідною ліцензією.
Цінність посередника — у наявності ресурсів (людських, фінансових, технічних) для опрацювання та контролю операцій і документів. Уявіть, що в прикладі вище не дизайнер та навчальний заклад, а Банк 1 та Банк 2, і події відбуваються у величезній мережі магазинів.
Сергій придбав у магазині посуду сервіз за 10 000 грн та оплатив покупку карткою Банку П. Термінал у магазині належить Банку О.
Банк П повинен переказати Банку О 10 000 грн.
Через годину після цієї купівлі Марина повернула магазину набір сковорідок за 4000 грн, який придбала позавчора. У Марини також картка Банку П.
Тепер Банк О повинен повернути Банку П 4000 грн.
Технічно це два платежі, а з клірингом — один: Банк П сплатить Банку О 6000 грн.
Уявімо, що таких подій — сотні, тисячі на місяць. Для цього й потрібен посередник.
Нецентралізований кліринг — учасники самостійно проводять взаємозалік, як у прикладі з дизайнером.
Види клірингу
Кліринг відрізняють за кількістю та типом учасників.
За кількістю: простий та багатосторонній. Простий кліринг — два учасники, багатосторонній — більше ніж два.
За типом учасників: біржовий, міжбанківський, валютний, товарний.
Біржовий кліринг — угоди між брокерами та інвесторами. На біржах кліринг найбільш затребуваний, тому що відбувається величезна кількість купівель і продажів за одиницю часу. Такий кліринг регулюється Положенням про провадження клірингової діяльності від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Міжбанківський кліринг — розрахунки між банками, як у прикладі вище.
Валютний кліринг — розрахунки між країнами.
Товарний кліринг — розрахунки між компаніями.
Плюси та мінуси клірингу
Кліринг застосовують, щоб швидше проводити розрахунки, збільшити вигоду та підвищити ліквідність підприємства.
Плюси клірингу
Швидкість. Учасники швидше закривають угоди й отримують свої гроші. Логіка проста: менше платежів — вища швидкість.
Вигода. Аналогічно: менше платежів — менше комісій — менше ресурсів витрачається.
Ліквідність. Загальна ліквідність бізнесу підвищується завдяки зменшенню кількості та обсягу платежів між компаніями.
Мінуси клірингу
Мінуси полягають у великій кількості змінних: учасники, операції, гроші, товари, обов’язки… Усе потрібно контролювати та зводити, і за найменшої помилки або навмисного злодіяння доведеться розплутувати весь клубок.
Кліринг має певні ризики.
- Учасник може стати банкрутом і не виконати зобов’язання.
- В учасника не вистачить грошей на рахунках, щоб виконати зобов’язання. Таке може статися через часові розриви між розрахунками.
- Звичайне шахрайство: учасник може навмисно закрутити схему з активами та грошима й не розрахуватися за зобов’язаннями.
Щоб зменшити ризики, клірингова компанія щодня зіставляє власні кошти із зобов’язаннями, а також створює гарантійні фонди з внесків учасників. У кліринговій компанії окремий підрозділ із ризиків системно перевіряє бізнес учасників за ключовими показниками. Зокрема за коефіцієнтом ліквідності, який має бути більше ніж 2.
Запам’ятаємо про кліринг
Кліринг — безготівкові розрахунки, сенс яких у зменшенні кількості платежів, адже учасники проводять залік взаємних зобов’язань.
Кліринг буває між банками, компаніями, фізособами, країнами, брокерами.
Кліринг спрощує фінансовий облік. Його застосовують, щоб сплачувати менше комісій та підвищувати загальну ліквідність бізнесу.
Коли учасники домовляються про взаємозалік обов’язків між собою, це нецентралізований кліринг. Через посередника — централізований.
Посередник у клірингу повинен мати ліцензію.
Учасників може бути двоє (простий кліринг) або більше (багатосторонній).
Кліринг має ризик, що учасник не виконає зобов’язання, тому клірингові компанії створюють гарантійні фонди та відстежують бізнес-показники учасників.
Інші статті
PrivatBank Business Platform
Читайте інші статті на освітній платформі для підприємців та реєструйтесь на курс Школа Експорту, який допомогає компаніям та ФОП підготуватися для експортної діяльності.